Підприємство мало відносно стабільне базове споживання, але кілька разів протягом зміни одночасний запуск обладнання створював короткі піки. Вони збільшували навантаження на вводі та обмежували можливість підключення нових виробничих ділянок.
Аналіз профілю навантаження
Перед вибором системи провели вимірювання з достатньою часовою деталізацією. Місячні показники лічильника не відображали тривалість і форму піків, тому для проєкту були потрібні фактичні графіки потужності.
Аналіз показав, що більшу частину часу об’єкт не використовує всю доступну потужність. Отже, батарея може заряджатися під час нижчого навантаження і віддавати енергію у короткі пікові періоди.
Роль системи накопичення
Контролер ESS відстежує потужність на точці приєднання. Коли споживання наближається до встановленої межі, батарея компенсує різницю. Після завершення піку система повертається до заряджання відповідно до заданого графіка.
Проєктна логіка враховує:
- максимальну дозволену потужність на вводі;
- прогнозовану тривалість піків;
- необхідний резерв заряду;
- пріоритети у разі зникнення мережі;
- доступну сонячну генерацію.
Резерв як додаткова функція
Окрім обмеження піків, система підтримує вибрану групу обладнання під час коротких відключень. До неї включили автоматику, зв’язок, серверне обладнання та процеси, які не можна безпечно зупинити миттєво.
Резервна функція впливає на мінімальний стан заряду: частина ємності залишається недоступною для щоденного керування піками. Баланс між економічним режимом і резервом визначається пріоритетами підприємства.
Результат
ESS зменшила короткочасне навантаження на мережевий ввід і створила запас для критичних процесів. Водночас система не замінила роботу з енергоефективністю: графіки запуску частини обладнання також скоригували, щоб не витрачати ресурс батареї на піки, яких можна уникнути організаційно.